21.04.2021 р.
Тема: Контрольна робота за темою " Перехід до модернізму"
Початковий і середній рівні
1. Ш. Бодлер започаткував модерністську течію:
а) футуризм;
б) символізм;
в) імпресіонізм.
2. Провідний мотив збірки «Квіти зла»:
а) невідворотності людської долі;
б) несумісності реальності й ідеалу;
в) безрезультатності пошуку краси.
3. «Альбатрос» належить до циклу віршів:
а) «Сплін та ідеал»;
б) «Паризькі картини»;
в) «Квіти зла».
4. Автором збірки «Квіти зла» є:
а) Ш. Бодлер;
б) В. Вітмен;
в) Ф. І. Тютчев.
5. «Пісню про себе» написав:
а) В. Вітмен;
б) А. А. Фет;
в) А. Рембо.
6. Символісти вважали своїм предтечею:
а) Ф. І. Тютчева;
б) В. Вітмена;
в) Ш. Бодлера.
7. Імпресіонізм та символізм — течії:
а) романтизму;
б) модернізму;
в) реалізму.
8. Прагнення інтуїтивного пізнання дійсності через символ, відмова від сприйняття світу через конкретні образи характерні для:
а) символістів;
б) імпресіоністів;
в) декадентів.
Достатній рівень
9. Поясніть символіку вірша Ш. Бодлера «Альбатрос».
10. Розкрийте значення поняття декаданс.
Високий рівень
11. Виконайте одне із завдань.
а) Проаналізуйте одну з поезій Ш. Бодлера.
б) Напишіть есе «Філософські проблеми, порушені В. Вітменом у віршах збірки «Листя трави»».
Контрольну роботу виконати на листках і переслати мені на електронну адресу tanya.kaplya@ukr.net
14.04.2021 р.
Тема: Артур Рембо "Голосівки", " Моя циганерія" Художнє новаторство А. Рембо
1. Слово вчителя
— Скільки молодих геніїв вирвала з літератури смерть! Лише по 37 років відпустила доля таким неперевершеним майстрам літературного слова, як Джордж Байрон, Олександр Пушкін, Артюр Рембо. Проте, порівняно з Байроном і Пушкіним, можна говорити про творчий феномен Артюра Рембо, за влучним визначенням Верлена — «ангела й демона» водночас, адже Рембо віддав мистецтву лише три роки свого життя (з 17 до 20). Він був надзвичайно обдарованим поетом, свавільним і агресивним, людиною здібною, але неврівноваженою; усе його життя — це шалена авантюра як у творчості, так і в особистому житті.
2.Опорний конспект «Етапи творчості А. Рембо»
• I період (до 1871 р.) — уплив авторитетів, захоплення ідеями Комуни. Поезія, на думку поета, має стати пророчицею і ясновидицею, а поет — Прометеєм.
• II період (початок 1871 р. — початок 1872 р.) — поезія набуває трагічного звучання. У цей період з’являються вірш «П’яний корабель» та сонет «Голосівки».
• III період (1872-1873) — народження незвичайної форми віршів. Розрив з П. Верленом, самотність.
3. Слово вчителя
— Артюр Рембо за своє коротке життя здійснив революцію в поезії. Бунтівник за натурою, він рішуче відмовляється від усіх форм цивілізації — релігії, моралі, держави, оголосивши їх утіленням буржуазності. Він прагне радикального оновлення не тільки поетичної, а й звичайної людської свідомості. Як і Верлен, Рембо намагається створити принципово нову універсальну мову, за допомогою якої сподівається вивільнити людський дух. Однак наріжним каменем цього світовідчуття є яснобачення — рішуча і послідовна перебудова свідомості, звільнення її від традиційної логіки, від тягаря повсякденності. Рембо приніс у поезію нову, несподівану образність, надзвичайно сміливі метафори і словосполучення, одним із перших у сучасній французькій поезії почав писати верлібром.
4.Прочитайте вірш «Моя циганерія».
- Чому поезія має таку назву?
-На які особливості краєвиду звертає увагу ліричний герой? Який настрій вони створюють?
- Із ким ліричний герой порівнює Природу? Яку роль вона відіграє у духовних пошуках?
- Які асоціації виникли у вас під час аналізу цього твору?
5. Прочитайте сонет «Голосівки».
- Чому, на вашу думку, саме з кольорами асоціюються у поета голосні звуки?
- Які асоціації навели б ви?
- Чому «Голосівки» називають панорамою Всесвіту?
6. Завершальне слово вчителя
— Загадку поезії Рембо й досі не розгадано. Таємничим є не тільки його відхід від мистецтва, а й те, що за короткий період творчості він став цілою епохою в літературі. Деякі сучасні дослідники вважають, що поет наблизився у своїх експериментах зі словом до крайньої межі, за якою побачив лише порожнечу. Він намагався писати, але вже не міг віднайти сенс поетичної творчості. Можливо, саме ви в майбутньому розгадаєте загадку творчості й життя Артюра Рембо.
Д./з. підготуватися до контрольної роботи за темою «Перехід до модернізму взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці»
07.04.2021 р.
Тема: Поль Верлен " Поетичне мистецтво", Осіння пісня"
«Найбільш оригінальний, грішний, містичний. Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів», — так висловлювався Анатоль Франс про Поля Верлена. Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, богемний митець і скандальний в’язень — таким був визнаний майстер імпресіонізму, зачинатель символізму у французькій поезії — Поль Верлен, якого 1891 року визнали «Королем поетів»… Про нього і йтиметься сьогодні на уроці.
Бесіда
- Що таке модернізм? Схарактеризуйте його загальні ознаки.
- Які течії належали до модернізму?
- Схарактеризуйте символізм.
Завдання: перейдіть за посиланням і подивіться відео
Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882-го. «Найперше - музика у слові», - такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,- медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.
Того ж року (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що структурно містить три розділи: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».
Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта - невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).
Евристична бесіда
· Який настрій навіює ця поезія?
· Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?
Слово вчителя
— За удаваною простотою вірша простежується майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет застосовує алітерацію (повторення тих самих приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокореневих слів, тавтологічні рими-повтори Складну систему римування поєднано з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки та скарги: «О хлюпотіння зливи / По крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи!», «Лягає без причин / туга на серці туга». Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка: «Любові й зненавиди / Нема, а дітись ніде!» (переклад М. О. Лукаша).
Д/з. Знати біографію П. Верлена стр. 160-168, уміти характеризувати його творчість, аналізувати його вірші.
31.03.2021 р.
Тема: Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму. взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці
Слово вчителя
Злам століть у нашій свідомості асоціюється з потрясінням, передчуттям чогось невідомого, навіть кінця світу. Такою тривогою й невпевненістю в майбутньому, посиленою загальною кризою — економічною, політичною, культурною — відзначалися й настрої людей на порубіжжі ХІХ-ХХ ст. Німецький філософ Фрідріх Ніцше проголосив: «Помер Бог» — і людство опинилося на роздоріжжі думок, моралі, віри. Осягнути сучасність з позиції розуму виявилося неможливим, тому почалися активні пошуки нових форм пізнання дійсності мистецтво також відшукувало нові способи відображення змін, що сталися насамперед у людській свідомості.
Словникова робота (запис до зошитів)
Декаданс (у перекладі з фр. — занепад) — узагальнена назва кризового світосприйняття, яке відбилося у світобаченні, у літературі та мистецтві.
Модернізм (від фр. новий, сучасний) — загальна назва напрямів мистецтва та літератури останньої третини ХІХ — початку ХХ ст., що відбили кризу культури й розрив з естетикою минулого. Модернізм ґрунтувався на філософських концепціях Ф. Ніцше, А. Берґсона, З. Фрейда, К. Ґ. Юнґа та ін.
Основні модерністські течії: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, екзистенціалізм, неоромантизм, неокласицизм, сюрреалізм, футуризм, акмеїзм, авангардизм, кубізм, абстракціонізм та ін.
— Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — мистецька течія в живописі, а також в літературі та музиці, яка виникла в 1860-ті рр. та остаточно сформувалася на початку XX ст. у Франції. Основний стильовий прийом імпресіонізму — опис не власне предмета, а враження від нього. Ця назва виникла після виставки 1874 р., на якій Клод Моне презентував картину «Враження. Схід сонця».
Художники-імпресіоністи внесли в живопис свіжість та безпосередність сприйняття світу. Для їхніх здобутків характерні зображення випадкових ситуацій, сміливість композиційних рішень, що полягають у неврівноваженості, фрагментарності композиції, несподіваних точках зору, ракурсах, зрізах фігур рамою.
У такому напрямі працював один із найвидатніших французьких художників XIX ст. Едуард Мане. Він писав портрети, жанрові композиції, натюрморти, залишив цікаві зразки графіки в малюнках і офортах.
Майстер імпресіонізму Клод Моне працював переважно над пейзажами. Він чудово вмів передати на полотнині і пекуче марево літнього дня, і вологий сніг м’якої французької зими (серії «Копиці сіна» та «Руанський собор»).
Життєрадісне сприйняття світу, притаманне загалом імпресіонізму, особливо чітко проявилося у творчості одного з найбільших представників цього напряму Оґюста Ренуара. У написаних ним портретах тонко встановлено подібність з оригіналом: заворожує живий блиск очей, ніжні відсвіти барвистих тонів на шкірі обличчя. Одне з найвідоміших полотен Ренуара — «Бал у Мулен де ла Ґалетт».
Наприкінці XIX ст. імпресіоністичний стиль охопив також літературу. У ній він не становив окремої школи, як у живописі, однак принципи й засоби імпресіонізму письменники різних країн широко використовували у своїй творчості ознаки імпресіонізму характерні для французьких митців слова П. Верлена, С. Малларме, братів Ґонкурів, пізнього Ґі де Мопассана, М. Пруста; норвезького автора К. Гамсуна; британських митців О. Уайльда, Джозефа Конрада, Р. Л. Стівенсона; австрійських письменників Петера Альтенберґа, Г. Бара, А. Шніцлера.
Поетика імпресіонізму проникає і в українську літературу насамперед це стосується новелістики М. М. Коцюбинського, В. С. Стефаника, Марка Черемшини, частково О. Ю. Кобилянської. Тісний зв’язок з імпресіоністичним живописом засвідчує творчість Михайла Коцюбинського недарма український письменник називав свої новели акварелями, образками, етюдами.
Д/з. чит. стр.146 -149
17.03.2021 р.
Тема : Розвиток мовлення(усно). Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера
1. Слово учителя
Більшість сучасників називали Бодлера аморальним, небезпечним богохульником, анархістом, напівбожевільним. Поет та критик Теодор де Банвіль говорив про нього інше: «Якщо можна назвати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера. Погляд його сповнений життя і думки... Коли я слухав його швидке, вишукане мовлення, мовлення справжнього парижанина, мені здавалося, що з очей моїх спадає полуда, що переді мною відчиняється безмежний світ мрій, образів, ідей, величних пейзажів...».
2. Евристична бесіда
· Які цикли містить збірка Ш. Бодлера «Квіти зла»?
· Складіть схему мотивів книги «Квіти зла».
3. Словникова робота
Сплін (у перекладі з англ. — селезінка) — тоскний, пригнічений настрій, туга, хандра (у давнину пояснювали хворобою селезінки).
4. Слово вчителя
— Не кожного з тих, хто вміє писати римовані рядки, можна назвати поетом. Та й чи багато людей прагнуть бути справжніми поетами? Адже поет — це не тільки слава, визнання, шанувальники, це ще й ризик бути незрозумілим більшістю, перетворитися із «володаря блакиті» на безпомічну забавку для оскаженілого натовпу. Бодлер не боявся бути поетом, тому його поезія вражає своєю щирістю і болем навіть через століття.
— Дослідник творчості Бодлера Ґастон Башляр застерігав від сприйняття сонета «Відповідності» як твору пейзажної лірики — його зміст значно глибший: «У двох єдностях — темної ночі і ясного дня — виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного у темряві ночі і ясному дні, не дає змоги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі». Про це ж писав і сам Бодлер: «Весь видимий світ є лише арсеналом образів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну» навіть у віршах, де поет справді милується красою пейзажу, він не може позбутися відчуття «темного змісту речей» — «широкого і чорного небуття».
— У поезії Бодлера вражають сугестія (навіювання певного емоційного стану) і магія образів, характерні для творів символістів . Читач не тільки «бачить» кольори предметів, а й відчуває їхні форми, насолоджується дивними звуками. Вечорова гармонія постає як симфонія почуттів («стебло співає росне», «цвіт димує в тишині».) Мелодії мають запахи («запашні», від них «очманіння млосне»). Лунає казкова музика — грає меланхолійний вальс, а стоголосе серце підспівує та «тремкоче» скрипкою Прихід ночі порівнюється з урочисто-піднесеною літургією («цвіт димує... мов кадило»; «небеса високі і смутні... як вівтар»; обличчя коханої ліричного героя «сяє, мов потир» (потир — церковна чаша)). Божественне начало контрастує з язичницьким уподібненням заходу сонця до його кривавого самогубства («упало в кров свою світило життєдайне»). Повторювання тих самих рядків (кожна наступна строфа починається з другого рядка попередньої, деякі рядки одних строф переходять до інших) нагадує ворожбитське заклинання. Видовище вечора перетворюється на споглядання гри містичних сил, боротьби світла й темряви. А загальна атмосфера поезії створює глибинне відчуття гармонії.
А ось відгуки представників наступних поколінь:
• ««Квіти зла» Ш. Бодлера — це квіти, що виросли в нашій суперечливій душі на ґрунті жорстокого ХХ століття» (Олександр Олесь);
• «Книга ця — душа і життя поета цілком, із його лазуровими мріями, його культом краси, його шаленими пристрастями. Це глибоко символічна біографія поета» (О. І. Урусов).
• Оберіть вислів, який є найближчим до вашого розуміння збірки «Квіти зла» Ш. Бодлера, розкрийте його значення відповідь аргументуйте.
5.Продовжте речення: «У поезії Ш. Бодлера мене приваблює...».
Д./з. Уміти виразно читати, аналізувати поезії Ш. Бодлера; визначати літературні напрями за їх ознаками; вивчити напам'ять (для бажаючих) вірші Ш.Бодлера " Відповідальність"або " Вечорова гармонія"
10.03.2021 р.
Тема : Шарль Бодлер - пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка " Квіти зла". Сонет " Альбатрос"
Слово вчителя
Сьогодні йтиметься про зачинателя модернізму в літературі — Шарля Бодлера, якого сучасники називали «королем поетів, справжнім Богом», «апостолом сучасності» та водночас аморальною людиною, напівбожевільним. Про його твори сперечалися і сперечаються донині — літературознавці, поети, пересічні читачі. Усесвітнє визнання прийшло до поета лише через 100 років після того, як його не стало. Письменник залишив по собі поетичний світ, де душа веде одвічний двобій із самою собою, але ніколи не зупиняється у постійних пошуках незнаної та прекрасної Таїни. Шарль Бодлер — поет, політичний діяч, журналіст, мистецтвознавець, неперевершений перекладач новел Едґара Аллана По. Бунтівний за характером, він почав творити на нових творчих та естетичних засадах, увів у літературу поняття модерн, який вважають предтечею символізму Багато поетів наступних поколінь узяли його творчість за взірець.
Відображення світогляду й естетичних поглядів Бодлера у збірці «Квіти зла»
Збірка «Квіти зла» Ш. Бодлера відкрила нову сторінку світової поезії. Митець уперше поставив проблему співвідношення дійсності й ідеалу в залежність від розуміння прекрасного власне творчою особистістю. Завдання мистецтва він убачав у тому, щоб відтворити боротьбу добра та зла, яка точиться в душі людини.
Прояви добра та зла, внутрішнього пекла й сучасної краси є провідними мотивами збірки. Її назва підкреслює головну думку: привабливість зла для сучасної людини. Книга має присвяту, вступ і містить шість циклів, об’єднаних за проблемно-тематичним принципом.
Структура збірки «Квіти зла»
Вірш «Альбатрос»
Вірш був написаний 1842 р. під час поїздки на острів Маврикій. Шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана та спостерігаючи за птахами, розмірковував над власною долею.
У перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять величних альбатросів, «що люблять пролітать слідами кораблів» (переклад М. І. Терещенка). Альбатрос — величний птах, володар морських просторів, що супроводжує кораблі. На палубі він має дуже безпорадний вигляд. Авторові шкода альбатроса, свій біль і сум він передає, підкреслюючи велич цього птаха в небі й безпорадність на землі.
Поступово цей образ набуває символічності як уособлення образу самого поета та його долі в людському вирі життя.
Шарль Бодлер не знаходить розуміння серед людей, і тому не може злетіти думкою, а «крила велетня волочить по землі».
Із образом цього птаха пов’язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплюється ним і висловлює йому своє співчуття. У полоні альбатрос стає безсилим і смішним, тому що він — жертва насилля.
Альбатрос, тобто сам поет,— це світ прекрасного, добра. Моряки — зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі Всесвіту. Море — символ життя; корабель, човен — людська доля; грім, гроза, блискавка — життєві негаразди.
В «Альбатросі» стверджується божественна сила мистецтва, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета. Він не може протистояти суспільству, як птах — матросам. Натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво й особистість вищі за натовп. Така позиція автора.
Д/з. чит стр. 150-160, знати біографію Ш. Бодлера; уміти виразно читати, аналізувати твори поета.
24.02.2021 р.
Тема : Еволюція головного героя роману О.Уайльда "Портрет Доріана Грея". Роль фантастики й символіка у творі
Слово вчителя
«Портрет доріана Ґрея» — роман про красу зовнішню та внутрішню, про їх співвідношення в людині. Письменник проголосив своєрідний культ краси, стверджуючи, що мистецтво вище за життя, що не воно породжує дійсність, а дійсність має наслідувати мистецтво, яке вище за життя.
Образ Доріана Грея в романі долає певні етапи розвитку. Спочатку натурник перебуває під упливом ідей лорда Генрі, але робить спроби опиратися їм. Переломним моментом у розвитку образу Доріана є смерть Сібіл Вейн, яка, на думку Грея, єдина могла протистояти спокусливим розмовам лорда. Після її смерті Доріан Грей стає свідомим провідником ідей лорда Генрі, живим утіленням його філософії. Він поширює ці думки на інших, отруюючи певну частину молоді, і на його боці вагомий доказ – його врода. Ніхто не вірить, що він веде аморальний спосіб життя, йому довіряють, адже обличчя його чисте й спокійне, а очі випромінюють лагідний блиск. Так Доріан Грей калічить життя багатьох. За висловом художника Безіла Голворда, в історії людства є тільки два важливих моменти. Перший – це поява в мистецтві нових засобів зображення форми, другий – поява в ньому нового образу. Безіл створив портрет свого друга Доріана, досконалий витвір мистецтва. Відтоді портрет і натурник стануть нероздільними.
Спочатку Доріан не помічає своєї вроди, потім з’являється лорд Генрі. У його словах – гімн молодості та красі, а також застереження, що вона мине. Коли Доріан дивиться на свій закінчений портрет, у ньому прокидається заздрість до портрета (тобто до самого зображення), адже його врода не безсмертна, і він висловлює бажання, щоб старішав не він, а його портрет. Бажання Доріана матеріалізується. Портрет стає втіленням душі головного героя, його самого, а Доріан залишається прекрасним і незмінним, як портрет. Усі порухи душі героя, усі таємничі думки й потворні бажання, усі злочинні вчинки відбиваються на портреті. Герой прагне заховати портрет, змінити його, але сам від себе не сховаєшся: адже портрет і натурник міняються місцями. Портрет стає змістом, внутрішнім, а Доріан – лише формою, оболонкою.
Сходинки пороку Доріана Грея
Висновок
Ø Доріан стає
жертвою своєї максималістської пристрасті — любові до самого себе. Загальне
забарвлення злочинів Доріана — абсолютна аморальність. Думки винятково про свою
особистість її ж і руйнують. Знову відбувається фантастичне перевтілення, і все
повертається на свої місця: портрет сяє красою, а на доріановому обличчі
проступають сліди усіх скоєних ним злочинів — вигляд мертвого доріана Ґрея
жахливий, неестетичний. Усупереч власній програмі Уайльд не лише зобразив
душевну кризу свого героя, а й привів його до покарання.
Д/з. Створіть обкладинку або рекламу роману О. Уайльда “Портрет Доріана Грея”, прокоментуйте свій задум.
17.02.2021 р.
Тема: Проблема краси й моралі в романі
О. Уайльда Портрет Доріана Ґрея. Система образів
1. Евристична бесіда
· Усно опишіть свої враження від роману «Портрет Доріана Ґрея» О. Уайльда.
· Які епізоди вас вразили найбільше? Чому?
2.Складіть сюжетний ланцюжок подій роману «Портрет Доріана Ґрея» О. Уайльда.
3. Визначте проблематику роману О. Уайльда «Портрет Доріана Ґрея».
Очікуваний результат
• Співвідношення насолоди й моралі (етики й естетики).
• Роль краси в житті та вплив краси на життя.
• Роль мистецтва.
• Доброчесність і гріх.
• Добро та зло.
4 . Слово вчителя
— У романі О. Уайльда простежуються алюзії на низку художніх здобутків світової літератури: «Шаґреневу шкіру» О. де Бальзака, «Портрет» М. В. Гоголя, інші твори, менш відомі широкому загалу читачів. Однак найтіснішими є зв’язки роману «Портрет Доріана Ґрея» з «Фаустом» Й. В. Ґете: у сюжеті Уайльда є ознаки, схожі на легенду про Фауста; у головному героєві яскраво виявляються риси нового Фауста — Доріан Ґрей, як і Фауст, залишається вічно молодим. У ролі Мефістофеля виступає лорд Генрі, адже саме він упродовж усього роману Уайльда спокушає Доріана ідеями насолоди, перетворює невинного талановитого юнака на чудовисько. Образ Маргарити — невинної жертви кохання — близький до образу Сібіл Вейн; а брата Маргарити, Валентина, який прагнув помститися за смерть сестри,— до образу Джеймса Вейна.
5.Продовжте речення: «Найбільше в романі О. Уайльда мене вразило...».
6. Інтерактивний прийом «Незавершене речення»
· Завершіть речення:
• «Мені вже було відомо...»;
• «Проте я навіть не здогадувався (не здогадувалася), що...»;
• «Відтепер я знатиму про...».
Д/з. Знати зміст твору О. Уайльда «Портрет Доріана Ґрея», уміти характеризувати його проблематику, жанрові та стильові особливості
4.11.2020 р.
Тема: Ренесанс в Англiї : здобутки та представники. Філософські й моральні проблеми в трагедії В.Шекспіра " Гамлет".
Час розквіту англійського Ренесансу — XVI та початок XVII ст.
Періодизація англійського Відродження
• Передвідродження (з кінця XIV ст.) — Джеффрі Чосер (24 віршованих «Кентерберійських оповідання», написаних у дусі «Декамерона» Дж . Боккаччо).
• Раннє Відродження (I половина XVI ст.) — Томас Мор («Утопія»).
• Середнє Відродження (II половина XVI ст.) — Філіп Сідні (108 сонетів «Астрофіл і Стелла», Едмунд Спенсер (поема «Королева фей»), Джон Лілі (роман «Евфуєс»), Крістофер Марлоу (драма «Трагічна історія доктора Фауста»).
• Пізнє Відродження (межа XVI-XVII ст.) — Вільям Шекспір (сонети; трагедії «Ромео і Джульєта», «Макбет», «Отелло», «Гамлет», «Король Лір» та ін.; комедії «Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі», «Багато галасу даремно» та ін.; історичні хроніки).
— У часи Шекспіра було прийнято створювати п’єси на основі вже наявних. Не була винятком і трагедія Шекспіра «Гамлет». Сюжет її досить давній: існувала скандинавська сага про данського принца Амлета, який жив у VIII ст. Легенду про нього уперше записав данський літописець Саксон Ґрамматик наприкінці XII ст.
П’єсу на цей сюжет 1589 р. склав один із сучасників Шекспіра. Ім’я автора невідоме, але припускають, що це був Томас Кід (1558-1594) . Шекспір переробив цю п’єсу (1600-1601). Трагедія мала настільки приголомшливий успіх, що глядачі наступні шедеври порівнювали з нею, висловлюючись так: «Це прекрасно як «Гамлет»!». Зауважимо, що для сучасників Шекспіра це була передусім драма кровавої помсти данського принца за вбивство свого батька.
Словникова робота
Трагедія — це драматичний твір, що втілює непримиренний конфлікт між героями й завершується смертю одного або кількох героїв.
Д/з Прочитати трагедію В. Шекспіра «Гамлет». чит. стр 41-62
Немає коментарів:
Дописати коментар